Відносно недавно на великі екрани вийшла пригодницька стрічка «Принц Персії: Піски часу», знята за мотивами однойменної гри. Судити про якість екранізації ми утримаємося - приймемо лише до уваги, що непоміченою картина не залишилася. А буквально кілька тижнів тому на персоналки та консолі заявилася продовження «Пісків ...» інтерактивних - Prince of Persia: The Forgotten Sands.

І все б чудово, але вже підозріло близько в календарі розташовані ці дві події. Не покидає бридке відчуття, що віртуальний королевич захотів примазатися до слави кіношного Дастан, хоч і запевняють розробники у зворотному. Так вивітриться чи в міру проходження запашок неофіційною саморобки по фільму? Чи тільки посилиться?

Нагадаємо, що Prince of Persia. The Forgotten Sands до експериментальної Prince of Persia (2008) ніякого відношення не має - «Забуті піски» прокладають сюжетний місток між The Sands of Time і Warrior Within. Багатьом фанатам як раз було цікаво дізнатися, чому головний герой у «Пісках часу» так разюче відрізняється від себе ж в «Сутичка з долею». Запитань накопичилася маса: коли принц вирішив стати суровим воїном, хто, чорт візьми, навчив хлопця лаятися матом?! Ось нам і пояснюють - був, мовляв, у королевича брат на ім'я Малік ...

... І напали одного разу на його царство недружні сусіди. Наш підопічний відважно допомагав родичу здолати ворога, але той виявився надто могутні. Тоді Малік випустив з потойбічного світу таємниче військо, призначення якого - захищати фортецю. Зазвичай нічого доброго з подібних витівок не виходить, і цей випадок не став винятком - з-під землі повилазили незліченні натовпи скелетів та інших міфічних страшил. І обороняти замок ця компанія явно не бажала ...

Зав'язка, словом, інтригуюча, та й загалом історія витримана цілком у дусі серії. Але тим не менше сценарій на порядок гірше, ніж у попередніх проектах. Яких-небудь сюжетних ходів у Prince of Persia. The Forgotten Sands - кіт наплакав, а ті, що є, виткані з голлівудських кліше. Плюс до того на більшість загадок, пов'язаних з життям принца, ми так і не отримали скільки-небудь цікавих відповідей. Побоювання, що автори не зможуть гарно й органічно вписати «Забуті піски» в оригінальну трилогію, виправдалися. Безумовно, казка, розказана нам в The Sands of Time, Warrior Within і The Two Thrones, самодостатня - до неї майже нічого додати, не порушивши її цілісність. Проте на значній білому плямі між TSoT і WW, мабуть, знайшлося б місце для захоплюючій четвертого розділу. На жаль, дива не сталося. У Ubisoft Montreal створили набір штампів, якому вдається лише безсоромно експлуатувати найкращі ностальгічні спогади про минулі частинах.
Prince of Persia: The Forgotten Sands



Що до ігрового процесу, то його основа в The Forgotten Sands цілком класична для «Пісків часу». Механіка поділяється на дві приблизно рівні половинки - битви і акробатику.

Епізоди, що включають гімнастичні етюди королевича, істотних змін у Prince of Persia. The Forgotten Sands не зазнали - хіба що трохи динамічніше стали на догоду сучасної аудиторії. Припустимо, пропала необхідність обережно балансувати на вузьких балках - нині принц безстрашно бігає по них, не боячись впасти. Крім того, швидко і легко дозволено скакати від колони до колони: персонажа більше не треба повертати навколо стовпа «вручну» - по натисканні пари кнопок він сам стрибне в заданому напрямку.

Щоправда, жертвою прискореного темпу впала складна архітектура рівнів. Регрес вкрай образливий, бо визначення маршруту в TSoT завжди було своєрідною задачки, досить важким і цікава. Ми потрапляли в розкішний сад або величезну вежу, дивилися, як камера облітає химерне нагромадження перекладин і виступів, і думали: «Боже мій, що з тобою робити?!» І коли рішення знаходилося, це доставляло окреме, ні з чим не порівнянне задоволення. Тепер локації куди примітивніше - шлях видно здалеку, кмітливість не затребувана. Вважаємо, не варто навіть згадувати, що про нелінійності при цьому й мови не йде. Тоді чому ж нас хочуть вразити? В епоху-то inFamous і Assassin's Creed
Prince of Persia: The Forgotten Sands трохи програє

Може, нудні смуги перешкод як-то пожвавлять свіжі ідеї? У The Forgotten Sands після зустрічей з мудрою дівчиною-джином головний герой отримує надзвичайні здібності. Спершу він навчається відмотувати час назад, як у старі добрі; дещо пізніше - заморожувати воду; далі - за допомогою суперприжка переміщатися до недругів або здоровенним птахам (пернатих має сенс сприймати лише як частина інтер'єру - вони потрібні для того, щоб скакати по них, немов по поперечинах); ну а ближче до фіналу Prince of Persia. The Forgotten Sands - завдяки особливому чаклунству можна «лагодити» зруйновані предмети.

Але в різноманітності акробатика не додає навіть з появою магії. Головоломок із застосуванням диво-умінь - немає, самодіяльність - не допускається. Зі стелі ллється струмінь рідини? Тиснете на кнопку, що відповідає за водні чари, і дертися по застиглому стовпа нагору. На місці розбитою платформи мерехтить прозорий контур? Активуйте відповідний навик, щоб відновити майданчик. У краю обриву розминає кісточки загін ворога? Тисніть на наступну клавішу, щоб переміщуватися до ворогів і подолати прірву. На початку проходження ми використовуємо шість кнопок, в кінці - дев'ять. От і вся різниця.
Prince of Persia: The Forgotten Sands

Ні за що не здогадаєтеся, де розташоване хворе місце цього гіганта.
З рубкою на мечах справи ще сумніше. Творці викинули на смітник стару бойову систему і спорудили іншу, подібну до тієї, що ми бачили в God of War. В основному це позначилося на чисельності ворожих тварюк - за один сеанс розмахування залізякою доводиться вбивати десятки супротивників. Масштаби баталій, втім, абсолютно не відчуваються - пожежа в мурашнику і той здається епічності.

Взагалі, дуже вибірково в Ubisoft копіювали God of War. Натовпи нечисті-то наклепали, а з приводу комбінацій і заморочуватися не стали - їх зовсім немає. На ліву кнопку миші «повісили» слабкий і потужний удари (сила залежить від того, скільки часу тримати клавішу натиснутою), на середню - стусан стрункою ніжкою героя. Все. Є також бойові заклинання, що дозволяють викликати вихори або запалювати вогненний шлейф за спиною персонажа, але задіяти їх навіть не хочеться - потвори  у Prince of Persia. The Forgotten Sands і так відмінно кришаться.

До «багатому» арсеналу прийомів у Prince of Persia. The Forgotten Sands додається безліч різних типів ворогів - скелети звичайні, скелети із щитами, скелети здоровіший, скелети здоровіший зі щитами ... І до кожного потрібен свій підхід ... Та ні, звичайно, не потрібен - тактик рівно дві. Щитоносців треба спочатку бити ногою, а потім колоти шашкою. Всіх інших, будь то двометрові «боси» або кволі мертвяки, ми змушені просто люто «закліківать», поки вони не здохнуть від туги.

Загалом, нетямущими видалися чергові пригоди принца. Дивишся на Prince of Persia. The Forgotten Sands - і сумно стає. Ніби зустрів старого друга, від якого тільки знайоме обличчя і залишилося, а всередині він тепер - овоч овочем. І числиться б «Забуті піски» черговим непорозумінням по фільму - отримали б від нас черговий клацання по лобі і відправилися весело плескатися у водах Лети. Але Prince of Persia - одна з найвідоміших серій з багатою історією, і TFS ... ганьба цієї серії, чого вже там. Гірше була лише Prince of Persia 3D. От і казочці кінець.

Плюси: грати на зразок можна - багів немає, не гальмує, не вилітає.
Мінуси: безликий сюжет; унікальна атмосфера попередніх частин випарувалася; акробатика морально застаріла і до того ж деградувала; поєдинки - не досить вдалі